Как я купил кокаин и научился читать мысли девушек
Е, братаны, слухайте мою исключительную историю. Меня зовут Димон, но мои друзья зовут меня Цеком. Я прокаченный наркоман-комик, знаете. И вот сегодня я решил рассказать вам, как я впервые купил закладки и заодно научился читать мысли девушек. Но это не значит, что вы должны последовать моему примеру, я же не врач!
Так вот, все началось, когда мой пацан Слава, грешен в бабах так же, как я, рассказал мне про нового диллера, который продаёт шикарные закладки. Я был в полной дефицитной жопе, все запасы закончились, и я был готов на все.
Забрав с собой свою последнюю сотку, я отправился к нему. Этот диллер, кстати, оказался прикольным типом, похожим на чувака из "Бригады". Он сказал, что у него есть свежие закладки с пептидами, что это очень круто и шмальнуть одну будете как на орбите.
Я не смог устоять и решил попробовать, но только в секрете от своих пацанов. Хотя, мы же друзья, но каждому свой путь, понимаете? Вот и купил я свою первую закладку. Я уже представлял, как буду наряженный в свой мерч, лететь на мельнице из ржавого металла. Впал в наркоманское экстази и побежал к ним.
Находясь в гараже, подняв руки, чтобы сделать шмаль, я почувствовал, как эта закладка забирает меня на волну. Там я увидел все цвета радуги и понял, что теперь в моей комнате - ночное небо. Картинки на обоях ожили, а медведь на ковре сказал мне: "Эй, брат, давай ты на меня не наступал!" Улетел на самую вершину мира и почувствовал себя королем.
Ну а потом я ощутил приступ эйфории, даже кажется, что научился читать мысли девушек. Ты хочешь узнать секрет? Просто надо прислушиваться к телу и глазам, они так много говорят. Даже самые сокровенные мысли девчонок станут тебе ясными. Ты понимаешь лучше всех, что они хотят, когда они молчат.
Через пару дней, я осознал, что мой мерч уже не такой крутой, потому что я просто чувствую, что становлюсь малаком, когда их шмальну. В конце концов, я понял, что это было плохо. Я стал постоянно в отрубе, пропускал свои постановки, а во сне меня посещал сам Морфий, предлагая пойти по его пути. Это был пиздец!
Немного расслаблюсь и шмальну, а потом все будет по-другому!
Но, слава богу, я осознал, что я идиот, и решил оставить закладки в прошлом. Мне стало жалко своего здоровья, и я решил заниматься спортом, чтобы выйти из наркотической жопы.
Итоги:
В конце истории, я был очень рад, что понял свои ошибки и оставил закладки в прошлом. Я разошелся в спорте, выстроил крепкие отношения с девушками без чтения их мыслей и улучшил свое здоровье.
А вы помните главное, друзья:
На районе все наркоманы, а наркоманами мы.
Так что лучше не идти по этому пути. Здоровье и счастье дороже, и прекрасный мир не должен быть запятнан наркотиками. Давайте будем заботиться о себе и окружающих, а не рисковать своей жизнью.
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.